«Я – вчитель.
Моє основне покликання – виростити й
виплекати
Людину. І не важливо, стане
вона хіміком, музикантом чи юристом.
Ця людина має
бути порядною, чесною,
мужньою, надійною, доброю.
Заради цього варто жити й працювати»
Заради цього варто жити й працювати»
Педагогічна майстерність сучасного вчителя має
розвиватись не через забезпечення його великою кількістю рецептурних посібників
і широке використання ним готових поурочних розробок. Йому потрібні передусім фундаментальні
знання з базового предмета, висока загальна культура й ґрунтовна дидактична
компетентність.
Кожна дитина – унікальна особистість зі своїми перевагами
й недоліками. Головне для педагога – це пошук ключа – індивідуального підходу
до кожного учня, зокрема учня обдарованого, з вираженою індивідуальністю,
незалежністю. Незалежність – риса творчо обдарованих дітей. Робота з ними
вимагає значних професійних і педагогічних знань від вчителя, який вміє поєднати заняття з усім класом з
індивідуальною роботою.
Маючи 30-річний педагогічний стаж, можу на сьогодні з
упевненістю сказати, що все починається з уроку. Адже сучасний урок – це, перш
за все, досконала технологія: темп, економія часу, особлива організація кожної
його частини, самоосвіта учнів, доцільний та ефективний добір дидактичного
матеріалу.
Ідучи на урок, учитель кожен раз складає екзамен.
Витримати його зможе той, хто йде в ногу з часом, постійно збагачує себе, шукає
нове, вміє захоплювати учнів своїм предметом. Усіляка одноманітність призводить
до сірості, до омертвіння, шаблонності.
Сучасний урок, на мій погляд, повинен бути:
по-перше, дійством. Адже у глибинній своїй суті це
театр двох акторів. Учитель повинен так вести урок, щоб кожен учень із 30
зрозумів, що цей урок тільки для нього одного й вчитель робить усе можливе, щоб
досягти поставленої мети – навчити, вразити, спонукати до самоосвіти, пробудити
нестримне бажання наступної зустрічі.
По-друге, урок повинен бути глибоко пізнавальним як
для учня, так і для вчителя. Якщо учень вийшов із класу й нічого нового звідти не
виніс, значить зусиль учителя було надто мало, значить він не зміг досягти
основної мети свого перебування в школі.
По-третє, урок повинен бути емоційно насиченим. Адже
найбільший ворог будь-якої справи – байдужість. Байдужість на уроці – це, мабуть, чи не найстрашніше, що може бути в
навчальному процесі. Тому до уроку вчитель повинен готуватися спочатку душевно
та емоційно, а вже потім класти перед собою чистий листок паперу чи сідати за
комп’ютер.
По-четверте, урок повинен бути цікавим. Тобто кожен наступний
урок не повинен повторювати попередній; ні за будовою, ні за комплектом
методичних засобів і прийомів, ні за пропонованим навчальним матеріалом, ні за
видом домашніх завдань.